Zusammenfassung:
Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону. На основі теоретичного дослідження уточнено змістовне навантаження поняття «туристично-рекреаційний комплекс», а також поняття «розвиток туристично-рекреаційного комплексу». Зокрема, туристично-рекреаційний комплекс – це саморегульована система територіально об’єднаних суб’єктів господарювання, діяльність яких спрямована на створення якісного туристично-рекреаційного продукту та задоволення потреб споживачів даного продукту. Туристично-рекреаційний комплекс регіону можна відобразити як сукупність ресурсної бази регіону, постачальників туристично-рекреаційних та додаткових послуг, забезпечуючої інфраструктури, матеріально-технічної бази, споживачів туристично-рекреаційного продукту та державних органів, що здійснюють регуляторний та контролюючий вплив. Розвиток туристично-рекреаційного комплексу – незворотні, позитивно спрямовані та закономірні зміни якісних та кількісних характеристик туристично-рекреаційного комплексу. Тільки одночасне досягнення трьох основних зазначених параметрів (незворотність, спрямованість, закономірність змін) виділяє процеси розвитку серед інших змін: необоротність змін характеризує процеси функціонування (у протилежному випадку формується циклічне відтворення); позитивна спрямованість визначає покращення якісних та кількісних характеристик; закономірність змін визначає відсутність хаотичних змін.