dc.description.abstract |
У дисертації досліджено реалізацію одного з провідних принципів
побудови українських прислів’їв – використання в їх складі різноманітних
обмежувачів сфери справедливості суджень, виражених предикативною основою
паремій. Завдяки цим обмежувачам прислів’я набувають афористичності й
образності, вони є засобом подолання парадоксальності або ж, навпаки,
тривіальності змісту предикативної основи, зняття логічної категоричності.
Компоненти, які виконують функцію обмежувачів, у переважній більшості
випадків істотно відрізняються своїми семантичними і граматичними ознаками
від усталених рубрикаційних об’єднань синтаксичних компонентів речення.
Тому в дослідженні окремий розділ присвячений опису синтаксичних і
семантичних властивостей обмежувачів. Основною рисою, яка визначає їхню
специфіку, є синкретичне поєднання в них декількох функцій, що виявляється в
поєднанні в них ознак звичайних членів речення з ознаками детермінантів і
топіків, прислівних відношень з відношеннями до всього речення-прислів’я. |
uk_UA |