Методичні підходи до формування сценічної культури вокаліста

Abstract

У статті визначено та проаналізовано основні методичні підходи до формування сценічної культури вокалістів у процесі професійної підготовки. Наголошено, що виконавська культура вокаліста акумулює здатність особистості до втілення художньо-образного змісту вокального твору шляхом використання сукупності виконавських умінь та навичок, які характеризуються правильною інтонацією під час передачі вокальної мелодії; точною атакою звука, м’якою чи твердою відповідно до характеру виконуваного твору, правильним диханням, артикуляцією, грамотним відтворенням ритмічного малюнка та темпу; врахування під час виконання вказівок автора; вільним та природним звукоутворенням відповідно до гармонійної роботи виконавського апарату, правильним фразуванням; емоційністю та музикальністю виконання; темб ральним забарвленням звуку; відчуттям стилю виконуваного твору та художньо-виконавською культурою в цілому. На основі здійсненого аналізу існуючих наукових праць підкреслено, що важливою особливістю формування сценічної культури вокаліста є сформована здатність до імпровізації. Адже мистецтво імпровізації спрямоване на поліпшення й регулювання виконавського процесу, формування позитивних виконавських рис та якостей, а найголовніше – на розкриття творчого потенціалу співака. Саме тому у виконавсько-творчій діяльності вокаліста опанування уміннями і навичками імпровізувати на сцені є найвищою цінністю і вагомим досягненням у процесі професійного становлення. Зазначено, що важливого значення в цьому процесі слід надавати індивідуальним психологічним особливостям співака, його особистісним якостям – комунікативності, артистичності й емпатійності, і, безумовно, максимально враховувати рівень вокальних даним: тембр голосу, його рухливість, співацький діапазон, виразність дикції та артикуляцію.