Інклюзивне дистанційне навчання в сучасному освітньому просторі: способи організації, шляхи, методи, ефективність

Abstract

У статті зроблено загальний огляд сучасного стану розвитку інклюзивної освіти, її реалізації шляхом дистанційного навчання. Суспільні реалії останніх двох років в Україні (від весни 2020 року) змусили зробити радикальний перегляд умов навчання дітей, зокрема дітей з особливими освітніми потребами. Сучасна дитина частково сприймає навколишню дійсність крізь призму додаткових технічних засобів (гаджетів). І наразі вміння швидко пристосовуватися до нового, оволодівати новими інструментами та програмами з боку дітей, з особливими потребами в тому числі, рятує сучасний освітній процес від стагнації. Ефективність інклюзивної дистанційної освіти – спільна праця вчителів, батьків та учнів. Автором наголошено, шо нині вони мають підтримувати тісний взаємозв’язок і обмін інформацією (враховуючи усю специфіку і труднощі останніх подій, ще й психологічно підтримувати одне одного). Учитель підбирає матеріал, розробляє «контент», проводить технічне та програмне забезпечення навчального процесу. У свою чергу, батьки – створюють сприятливі умови для навчання дитини з особливими освітніми потребами. Учень має при цьому розуміти, що його перебування на дистанційному навчанні в жодному разі не применшує важливість і необхідність серйозного та відповідального ставлення до освітнього процесу.