Zusammenfassung:
Мета роботи – довести взаємозалежність біографічних подій і творчих досягнень метра, обґрунтувати
позицію, що опуси є вагомою часткою життєпису. Методологія дослідження базується на застосуванні низки підходів: аналітичного – опановуючи джерела за темою праці; міждисциплінарного – отримуючи інноваційні відомості з питань літописного дискурсу; системного – всебічно осягаючи означену проблематику; біографічного – студіюючи розмаїті аспекти існування автора; культурологічного – вивчаючи зв’язки суспільних, ментальних явищ в індивідуальній історії персони; герменевтичного – пояснюючи зміст хронік; теоретичного узагальнення – підсумовуючи основні позиції розвідки й ін. Наукова новизна. Вперше у вітчизняній гуманітаристиці художній зразок тлумачиться структурним компонентом літопису митця. Висновки. Біографія майстра – особлива форма репрезентації, інтерпретації його життєтворчої концепції, поданої крізь призму цивілізаційних процесів, особистісних уболівань, громадських надбань. Жанр фіксує найсуттєвіші площини побутування людини, транслює креативну, бутійну, аксіологічну парадигми. Здобутки маестро відображають домінуючі онтологічні концепти, постають значущою складовою хронік. Опус – духовний артефакт, багатоелементний текст, виражений специфічною мовою (вербальною, звуковою, колористичною, символічною, образною тощо), який відтворює розмаїті виміри існування homo sapiens (минуле, теперішнє й майбутнє), тим самим утворює культурний, національний, смисловий поліфонізм. Напрацювання метра віддзеркалюють провідні результати переусвідомлених приватних перепитій, висвітлюють знакові соціальні, політичні, громадські та ін. події. Завдяки цьому вони є конструктивною одиницею не тільки біографії діяча, але і певного середовища, країни, доби тощо.
