Архівні джерела дослідження педагогічної освіти у Закарпатті (кінець ХVІІІ – 40-і роки ХХ століття)

Abstract

У статті систематизовано архівні джерела, які містять важливу інформацію щодо становлення та розвитку педагогічної освіти у Закарпатті кінця ХVІІІ – 40-их років ХХ століття. Зазначено, що край впродовж досліджуваного періоду входив до складу ряду держав, зокрема Габсбурзької монархії (до 1804), Австрійської імперії (1804–1867), Австро-Угорської монархії (1867–1919), Чехословацької республіки (1919–1938), Угорщини (1939–1944), що зумовило реалізацію європейських освітніх моделей підготовки педагогічних фахівців. Мета статті – здійснити аналіз архівних джерел щодо вивчення проблеми становлення та розвитку педагогічної освіти у Закарпатті (кінець ХVІІІ – 40-і роки ХХ століття). У процесі дослідження проаналізовано фонди Державного архіву Закарпатської області, що знаходяться у м. Берегове та містять документально-фактологічні матеріали Угорського королівства і Австро-Угорщини, а також періоду Чехословацької Республіки і Угорщини, тобто дорадянського періоду. Проведений аналіз фондів Державного архіву Закарпатської області дає підстави виокремити такі групи документів: 1) нормативно-правові акти (закони, циркуляри, накази, розпорядження Міністерств та територіальних органів управління освітою в залежності від державно-територіального підпорядкування закарпатських земель у межах досліджуваного періоду тощо); 2) звітна інформація (статистичні дані про кількість здобувачів освіти, викладачів у закладах педагогічної освіти; відомості про успішність, поведінку і відвідування здобувачів освіти; екзаменаційні відомості; журнали обліку успішності здобувачів освіти, розклади занять тощо); 3) навчальні плани, освітні програми підготовки вчителів народних шкіл; 4) щорічні звіти директорів вчительських семінарій; 5) листування дирекції закладів педагогічної освіти з іншими установами; 6) протоколи засідань педагогічних конференцій, вчительських нарад, екзаменаційних комісій; 7) особові справи викладачів та слухачів учительських семінарій тощо. Їх вивчення дозволяє системно й ґрунтовно дослідити ґенезу педагогічної освіти у Закарпатті з урахуванням освітньої політики держав, до складу яких територіально входило Закарпаття кінця ХVІІІ – 40-их років ХХ століття.