Zusammenfassung:
Мета роботи – виявити комунікативний потенціал біографії майстра, довести її вплив на культурний
діалог між людством і здобутками митця. Методологія дослідження полягає в застосуванні низки підходів: аналітичного для осмислення літератури за темою статті; міждисциплінарного – всебічно вивчаючи фактологічний матеріал та при отриманні нових знань; системного з використання цілого спектру методів (біографічного, семіотичного, культурологічного, герменевтичного, історичного, теоретичного узагальнення) –комплексно осягаючи заявлену квестію та ін. Наукова новизна – вперше у національній гуманітаристиці життєпис експлікується способом цивілізаційного контактування творця і публіки, транслятором найважливіших сенсів епохи. Висновки. У публікації доводиться твердження: біографія митця – важлива складова комунікативного простору сьогодення. Вона втілює антропологічні вимірі історії, світоглядні засади доби через висвітлення буття свого героя, його значущих досягнень. Автор хронік життєву стратегію майстра вибудовує таким чином, щоб він став зрозумілим реципієнтам будь-якого періоду. Аналіз літопису дозволяє виявити багатство символічних форм культурного контактування, пов’язаних із художніми творами, епохальними особливостями, громадськими обставинами тощо. У своїй єдності вони впливають на сприйняття образу митця. Цей процес здійснюється публікою в наслідок розкодування духовної інформації, відповідно до існуючих норм, традицій конкретного часу, усвідомлення буттєвого і креативного досвіду персонажа. Життєпис як засіб комунікування демонструє свободу від ідеологічної, суспільної обмеженості, оскільки уможливлює спілкування індивідам різних ер, знімає територіальні, мовленнєві, соціальні та ін. бар’єри. Завдяки своїй здатності втілювати універсальні цивілізаційні концепти, хроніки виражають не тільки оповідь про митця, але і дають висловитися сучасному реципієнту. Таким чином, слухач (глядач) через біографію контактує з майстром, його часом, людством.
