Дистанційне навчання: наслідки та освітні технології

Abstract

У статті йдеться про наслідки Covid-19 у системі освіти, про те, що пандемія значною мірою серйозно змінила підхід на навчання, внесла корективи до визначення чіткості та своєчасного зворотного зв’язку з викладачами та здобувачами освіти. Зазначено, що нововведення, які пов’язані зі зміною викладання дисциплін стали неочікуваними та недостатньо опрацьованими. Закцентована увага, що у вже сталому традиційному навчанні виникає нова інформація, з якою світ ніколи не зустрічався в таких масштабних викликах і, практично, всі галузі економіки, соціально-політичного життя в екстремальних умовах почали перебудовувати свою діяльність. Зауважено, що під час кризи та адаптації до сучасних умов, стало успішне проведення онлайн-занять у Teams або Zoom, які дозволили працювати у форматі питання – відповіді. Зауважено, що робота співробітників освітніх установ скоріше знайшла зону комфорту у спілкуванні, а зв’язок зі здобувачами на перших стадіях був дещо складним у силу суб’єктивних причин. Наголошено що, у той час, коли все більше і більше людей дізнаються як на офіційних курсах, так і в повсякденному житті про опосередковані технології навчання, найбільш повні варіанти педагогічного дизайну при проектуванні онлайн-курсу відображені у Learning Online Barbara Means, Marianne Bakia and Robert Murphy, Learning Online: What Research Tells Us about Whether, When and How. Висвітлено недоліки, які супроводжували онлайн-навчання: брак живого спілкування; призупинення студентських практик, так як вузи закриті на карантин; відсутність якісного зв’язку для роботи на онлайн-платформах; неапробовані програми для навчання у незвичних умовах; відсутність мотивації до навчання; перевантаженість Інтернет-мережі. Наголошено, що чимало компаній працюють над тим, щоб забезпечити повноцінну менторську підтримку для студентів навіть за таких умов.