Інвестиційна привабливість особистих селянських господарств у прикордонному регіоні

Abstract

В статті досліджено залучення іноземних інвестицій у Закарпатську область в межах транскордонного регіону. Проаналізовано інвестиційне співробітництво з територіями, що мають дотичний кордон з країнами Європейського Союзу - Польщею, Румунією, Угорщиною, Словаччиною. Встановлено, що найбільш інтенсивна співпраця здійснюється в українсько-угорському транскордонному регіоні. Угорщина, поряд з прямими іноземними інвестиціями, здійснює і кредитування на умовах пов’язаної допомоги, і через Програму економічного розвитку Егана Еде, зміцнюючи економічні, культурні та історичні зв’язки зі своїми прикордонними територіями. Використовуючи статистичні методи проаналізовано надходження прямих іноземних інвестицій в Закарпатську область. Встановлено, що загальний обсяг прямих іноземних інвестицій складає 243 млн дол. США, в тому числі із країн Європейського Союзу 225,3 млн дол. США, становить 92,7% від загального обсягу. Визначено, що найбільшу зацікавленість серед іноземних інвесторів за видами економічної діяльності розміщені наступним чином: промисловість – 77,3% (загального обсягу), оптова та роздрібна торгівля, – 5,2%, далі - транспорт, сільське господарство, лісове та рибне господарство, будівництво, операції з нерухомим майном. Частка капіталовкладень Угорщини у Закарпатську область є найбільш відчутною серед країн-сусідів. Розглянуто можливості використання досвіду Угорщині в проведені адміністративно- територіальної та земельної реформи та можливості його застосувати в територіальних громадах. Запропоновано створити в об’єднаних громадах асоціацію виробників сільськогосподарської продукції за участю фермерських, особистих селянських господарств та іноземного інвестора. Закладено методика та принципи створення асоціації. В процесі дослідження було виявлено чинники, що стримують процес інвестування та покращення інвестиційного клімату в транскордонному регіоні. Найбільш вагомими є недостатній розвиток прикордонної інфраструктури, невідповідне інституційне забезпечення інвестиційної діяльності, низька якість людського капіталу, інертність прикордонного бізнесу.