Toccata on "L'homme arme" М.-А. Хамеліна в концертно-виконавській практиці та конкурсній діяльності піаністів

Abstract

Метою роботи є визначення шляхів розвитку фортепіанної творчості М.-А. Хамеліна на прикладі розгляду та вивчення фортепіанного твору Toccata on «L’homme arme», його історії створення та місця у концертно-виконавській практиці, конкурсній діяльності. Методологія дослідження спирається на застосування історичного, психологічного, філософського, музикознавчого методів аналізу. У статті розгляда- ється фортепіанна творчість сучасного канадського композитора та піаніста ХХІ століття Марка-Андре Хамеліна, його внесок у світову концертно-виконавську практику та конкурсну діяльність на основі фортепіанного твору Toccata on «L’homme arme». Актуальність теми зумовлена відсутністю науково-теоретичних розробок, у яких Toccata on «L’homme arme» презентується як феномен фортепіанного мистецтва. Проаналізовано особливості композиторського стилю канадського піаніста М.-А. Хамеліна, внесок фортепіанного твору Toccata on «L’homme arme» у концертно-виконавську практику та історію конкурсної діяльності піаністів. Наукова новизна полягає у вивченні виконавських особливостей цього фортепіанного твору, з’ясуванні його ролі та місця у сучасній фортепіанній літературі, встановленні концептуальних зв’язків минулого та сучасності, розкритті категорій раціонального та інтуїтивного у контексті еволюції та розвитку концертно-виконавського академічного життя суспільства. Висновки. Творча діяльність сучасного канадського піаніста і композитора Марка-Андре Хамеліна є визначним відкриттям та явищем світової музичної спільноти, феноменом у виконавсько-концертній практиці та конкурсній діяльності ХХІ століття. Фортепіанна композиція Toccata on «L’homme arme» – нова програмна музика, пронизана єдністю раціонального та інтуїтивного в мистецтві. Творча постать М.-А. Хамеліна є відкриттям у сучасному виконавському мистецтві, і конкурсна п’єса Toccata on «L’homme arme», безперечно, є свідченням високохудожнього мистецтва піанізму ХХІ століття, де проста французька мелодія вплітається і виходить із хаосу та дисонансу.