Короткий опис(реферат):
У статті розглянуто опанувальну поведінку особистості у методологічному контексті генетичної психології з позиції єдності і складної динамічної взаємодії органічних та соціальних чинників із врахуванням загальної методології культурно-
історичної психології. У статті наведено підходи щодо застосування генетично-психологічної парадигми у вивченні опанувальної поведінки особистості. Обґрунтовано, що опанувальна поведінка може мати як онтогенетичний вектор, так і проявлятися як дизонтогенез у варіанті затриманого, спотвореного розвитку. У побудові концептуальних положень осмислення специфіки опанувальної поведінки особистості визначено, що розвиток є основним способом існування особистості впродовж її біодромального шляху.
