Abstract:
У монографії досліджується особливий вид взаємин між людьми —
навчальне спілкування як зміна міжособових взаємозв’язків у системі суб’єкт-
предмет-суб’єкт. Аналізуються методологічні засади теорії навчального
спілкування з позиції системного підходу. Розглядаються психологічні
особливості професійно-педагогічної діяльності, його складові, що виявляються
у навчанні. Розробляються умови рефлексивного навчання умінню розв’язувати
педагогічні задачі, розкриваються механізми психічного розвитку людини.
Дається характеристика видам управління навчанням, серед яких провідне
місце посідає компетентність — система здібностей до спілкування вчителя,
описуються стилі спілкування; розробляються теоретичні засади
продуктивності навчального спілкування, яка визначається рівнем опанування
вдатностей педагогів до навчального спілкування. Розглядаються найменш
розвинуті у вчителів удатності — сугестивні та майєвтичні.
Вчителям, студентам гуманітарних факультетів, практичним психологам і
тим, хто цікавиться проблемами психології спілкування.
