Роль гуманітарної складової освіти: виклики і перспективи

Abstract

У статті досліджується сучасна філософсько – освітня парадигма в контексті гуманістичної переорієнтації освітньої діяльності та роль гуманітарної складової освіти як важливого засобу спрямовання освітньої діяльності на вільний розвиток людини, на творчу ініціативу, самостійність, конкурентоспроможність, мобільність майбутнього фахівця. Визначальною тенденцією розвитку сучасної світової освітньої системи є забезпечення суспільства такою освітою, яка дасть більш повний, особистісний та соціально інтегрований результат. Ця тенденція привела до появи поняття «компетенція//компетентність». В сучасних документах та матеріалах ЮНЕСКО окреслюється коло компетенцій, які повинні розглядатися всіма як бажаний результат освіти. Національною Доктриною розвитку освіти визнано, що вона є основою розвитку особистості і запорукою майбутнього України. Новий Закон « Про вищу освіту», прийнятий в липні 2014 року Верховною Радою України, має значний потенціал, орієнтує на зміни та пошук нових пріоритетів у діяльності вищі навчальні заклади. Однак дискусії навколо завдань імплементації цього Закону і наступних кроків у реформуванні вищої освіти тривають і сьогодні. Закон забезпечив автономію університетів та призвів до скасування наказу No 642 від 9.07.2009 р., яким встановлювався перелік нормативних дисциплін гуманітарної підготовки та їх обсяги. Викладання історії України, історії української культури, філософії та інших 16 дисциплін як нормативних опинилося під загрозою і в зв’язку з розширенням автономії університетів та факультетів може потрапити фактично у повну залежність від суб’єктивістського ставлення до цих дисциплін з боку їх керівництва та випускових кафедр. Це викликало палкі дискусії в освітньому та науковому середовищі. У статті «Потрібні зміни: зміст і завдання освітніх реформ» від 27 січня 2015р. міністр освіти і науки України Сергій Квіт зазначив, що Міністерство надасть університетам рекомендації про те, як організувати навчальний процес на перехідний період. Гуманітаризація освіти в університеті повинна призвести до того, щоб студент став не тільки висококваліфікованим спеціалістом в певній сфері діяльності, а й освіченою, розвинутою, культурною людиною, моральні устої якої не дозволяють їй бути поганим фахівцем.