Abstract:
У статті здійснюється аналіз на основі психолого-педагогічної літератури креативності як умови самореалізації особистості, визначені ідеї та думки з приводу педагогічної творчості, особливостей творчої самореалізації в процесі професійно-педагогічної діяльності. Для аналізу було розглянуто наукові підходи щодо визначення сутності явища креативності (концепція редукції творчості до інтелекту, концепція креативності Дж. Гілфорда і Е. П. Торренса, концепція креативності
М. Воллаха і Н. Когана, концепція креативності А. Медника, «теорія
інвестування» Р. Стернберга і Д. Лаверта), розуміння креативності як
умови психічного балансу і самоактуалізації особистості (А. Маслоу, К.
Роджерс, Д. О. Леонтьєв, О. Ф. Лосєв, В. А. Петровський) та як професійно значущої характеристики особистісної зрілості фахівця.
