Психологічні особливості самосприйняття в юнацькому віці

Abstract

У статті розглядаються психологічні особливості самосприйняття в юнацькому віці. Успішна особистість розглядається як цілісний і динамічний процес атрибутування особистістю власних позитивних досягнень. Реалії практики свідчать про наявність значної кризи, своєрідного когнітивно-духовного вакууму, що унеможливлюють повноцінний розвиток успішної особистості. Тому, вивчення даного питання є актуальним на сьогодні. Доведено, що розвиток самоставлення в юнацькому віці відбувається також завдяки пізнанню інших осіб, які є в оточенні. Діяльність в юнацькому віці наповнена мотивами засвоєння знань, спрямовані на професію; з’являються соціальні та особистісні зовнішні мотиви, передусім мотиви досягнення. Найважливішою детермінантою розвитку самоприйняття юнака, що забезпечує прийняття ним себе як унікального соціально-особистісного феномена, вважається сім’я. Усвідомлення себе (і прийняття) стають можливими лише за умови врахування тих оцінних ставленнь, що складаються в процесі виховання з боку дорослих (батьків, учителів). Розвиток самосприйняття юнака, який навчається у вузі залежить від його внутріуніверситетської, внутрігрупової взаємодії з викладачами й однолітками. Протягом навчання у вищому навчальному закладі закладається професійна самосвідомість особистсті. Вона включає: усвідомлення людиною норм, правил, моделей своєї професії, як еталону для усвідомлення своїх якостей; усвідомлення цих якостей в інших людях, порівняння себе з кимось іншим (абстрактним або конкретною колегою); облік оцінки себе як професіонала з боку колег; самооцінка своїх окремих сторін - розуміння себе, Сучасному суспільству потрібен професіонал, який знає свою справу, може самостійно приймати рішення і відповідати за них. Тому, подальше глибоке вивчення професійного самоставлення в юнацькому віці буде ключем для розв’язання тих питань, які постають на шляху формування сильної особистості-професіонала.