Активна політика зайнятості в країнах європейського союзу та можливості її застосування

Abstract

Темою статті є теоретичні засади формування організаційно-економічних механізмів стимулювання підприємницької активності населення та узагальнення зарубіжної практики реалізації активної політики зайнятості. Метою статті є окреслення напрямів вдосконалення соціально-трудових відносин та підвищення конкурентоспроможності праці в Україні на основі узагальнення досвіду застосування активної політики зайнятості в країнах Європейського Союзу. Актуальність теми обумовлюється перспективами входження України до загальноєвропейської системи соціально-трудових відносин та пов’язаною з цим необхідністю термінового вирішення проблеми низькопродуктивної тіньової зайнятості та високого рівня прихованого безробіття. Науковою новизною статті є подальший розвиток та удосконалення теоретичних підходів до визначення активної політики зайнятості та її складових. У результаті здійснених досліджень на основі аналізустатистичних даних здійснено групування країн Європи у відповідності з рівнем зайнятості населення цих країн. Охарактеризовано економічні, політичні та ментальні чинники низького рівня зайнятості, притаманного переважно постсоціалістичним країнам, які недавно інтегрувалися до Європейського Союзу. Результатами досліджень також є визначення спільних для України та для деяких європейських країн проблем у сфері зайнятості, таких як високий рівень безробіття серед молоді, втрата частини працездатного населення внаслідок трудової міграції, переважання неформальної зайнятості та низький рівень продуктивності праці. Серед можливих шляхів подолання названих проблем названо стимулювання малого бізнесу, розширення кола функцій державної служби зайнятості, удосконалення профорієнтаційної роботи, використання міжнародного досвіду реалізації активної політики зайнятості. Практична значущість здійснених у статті досліджень полягає в окресленні перспективних напрямків підвищення ефективності зайнятості в Україні шляхом підвищення мобільності робочої сили та активізації підприємницької активності населення, особливо молоді. Перспективами подальших досліджень в даному напрямку є обґрунтування механізмів фінансової підтримки та розвитку підприємництва в Україні, стимулювання молодіжного підприємництва, адаптація політики зайнятості до теперішніх кризових умов.