Технопарки в контексті європейської регіональної політики

Abstract

Метою статті є обґрунтування ролі технопарків у розвитку регіональної політики європейських країн. Розглядається проблема регіональної політики як умови удосконалення конкурентоспроможності регіонів європейських країн. Здійснено аналіз діяльності технопарків та їх ролі у формуванні європейської економіки. Пріоритетом європейської регіональної політики є підтримка інноваційного розвитку регіонів як основи створення нових робочих місць, розвитку конкурентоспроможності, економічного зростання, поліпшення якості життя та стійкого розвитку. Обґрунтовано головну мету розвитку технопарків, що полягає у створенні умов для комерціалізації знань і технологій шляхом об’єднання на своїй території великих технологічних компаній, університетів й інноваційних підприємств, формування активного бізнес-середовища та створення майданчиків й інфраструктури для інноваційної діяльності. Визначено основні функції технопарків: управління потоками знань і технологій між університетами, розробниками, інноваційними компаніями і ринком; забезпечення створення інноваційних компанії через процес інкубації; забезпечення повного сервісу інноваційної діяльності тощо. Європейська модель характеризується наступними рисами організації технопарку: надання університетом консультації або ідеї, безпосередня участь вищого навчального закладу у діяльності технологічного або дослідницького парку; наявність виробничої та виставкової зони, що створює додаткові можливості для просування продукції на ринок. Виокремлено особливості європейської моделі технопарку: наявність спеціалізованого єдиного приміщення, призначеного для розміщення в ньому великої кількості малих фірм; наявність кількох засновників, серед яких науковий інститут або університет, а також регіональні органи влади. Зроблено висновок, що в Україні існує ряд реальних передумов для інноваційно-технологічного розвитку економіки: потужний науково-технічний потенціал; значний освітній потенціал; багаторівнева система освіти; забезпеченість різноманітними природними ресурсами, що має сприяти створенню системи генерації знань, стимулювання ділової активності. Перспективами подальших досліджень даної проблеми є визначення стратегії регіональної політики в Україні та її вплив на децентралізацію економіки.