Формування інституційної інфраструктури регулювання депресивних ринків праці

Abstract

Поглиблення диференціації в рівнях соціально-економічного розвитку в просторовому зрізі трансформується на сферу соціально-трудових відносин, наслідком чого стало формування різних типів локальних ринків праці, в структурі яких важливе місце займають депресивні. Ці ринки суттєво відрізняються від рівноважних та кризових, оскільки зберігають адекватну їм специфіку відтворювальних процесів, мотиваційні механізми стимулювання трудової активності, характеризуються різним рівнем зайнятості та безробіття, можливостями залучення населення до процесу трудової діяльності. Специфіка функціонування депресивних ринків праці об’єктивно обумовлює необхідність формування відповідної інфраструктури ринку праці, регулювання соціально-трудових відносин. Вона включає комплекс інституцій, відповідних його функціонуванню, що виступає складовою частиною механізму регулювання зайнятості. Метою статті є теоретичне та методичне обґрунтування наукових підходів до формування інфраструктури регулювання депресивних ринків праці. Розглядаючи інфраструктуру депресивних ринків праці як складний процес, у її складі виділено дві компоненти: інституційну, що представлена різними суб’єктами регулювання, та функціональну, яка забезпечує процеси відтворення, формування та використання трудового потенціалу депресивних територій. Наукова новизна дослідження полягає у поглибленні концептуальних засад формування інституційної інфраструктури депресивних ринків праці, виділення в її структурі функціональних підсистем, що реалізують функції регулювання соціально-трудових відносин, ринку праці та зайнятості населення. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування вироблених пропозицій у процесі реалізації державної політики зайнятості на депресивних територіях. Досягнення рівноваги на депресивних ринках праці вимагає формування відповідної інституційної інфраструктури, яка повинна включати три функціональні підсистеми – спеціальну, обслуговуючу і фінансово-кредитну, які реалізують певні функції регулювання і забезпечують стабільність на ринку праці. Перспективи подальших досліджень вимагають спрямування наукового пошуку на вдосконалення механізмів регулювання ринків праці, розвитку інституційної інфраструктури, підвищенні ролі територіальних громад в регулюванні соціально-трудових відносин на територіях, що мають статус депресивних.