Регулювання та підтримка трансферу інноваційних технологій в країнах ЄС: досвід та проблеми запровадження в Україні

Abstract

У статті розглянуто актуальну на даному етапі розвитку національного господарства проблему трансферу технологій та загострено увагу на необхідності отримання комерційного ефекту від цього виду діяльності в Україні. Наша держава стоїть перед вибором раціонального вітчизняного сценарію науково-технологічного розвитку: створення власних новітніх технологій, придбання закордонних сучасних розробок або ж комбінація цих шляхів. Необхідність ризиків вибору «спрощується» завдяки можливостям застосування такої управлінської альтернативи, як трансферу технологій. Метою статті є аналіз досвіду європейських країн в організації інфраструктури трансферу технологій та вивчення можливості його застосування в Україні. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в систематичному аналізі досвіду трансферу технологій у окремих країнах Європейського Союзу, що дало можливість узагальнити джерела формування конкурентних переваг фірм цих країн у міжнародному технологічному трансфері, виділити найбільш успішні альтернативи та внести окремі пропозиції щодо адаптації їх до сучасних українських реалій. У статті ідентифіковано характерні особливості функціонування вже існуючих на даний момент вітчизняних та деяких закордонних організацій, робота яких спрямована на обмін технологічними знаннями та підтримку інноваційної діяльності.