Управління ресурсозбереженням на підприємстві

Abstract

У статті здійснено аналіз, систематизацію та узагальнення теоретичного досвіду щодо визначення понять «ресурс» та «ресурсозбереження». Необхідність ресурсозбереження обґрунтована постійною наявністю проблеми обмеженості ресурсів. З огляду на розуміння сутності поняття «ресурс» виділено два аспекти розуміння ресурсозбереження. У вузькому розумінні – це діяльність, спрямована на охорону природного середовища і збереження природних ресурсів. У широкому розумінні - це наукова, виробнича, організаційна, комерційна та інші види діяльності підприємства, спрямовані на раціональне, комплексне використання й економне споживання всіх видів ресурсів – як природних, так і фінансових, матеріальних, людських, інформаційних. Акцентовано увагу на тотожності понять «ресурсозбереження» та «ресурсоефективності». Визначені пріоритетні напрямки активної ресурсозберігаючої політики на підприємствах в умовах ресурсних обмежень, до яких належать підвищення рівня відповідальності та якості контролю за раціональним використанням всіх видів ресурсів; впровадження безвідходних, маловідходних, енергозберігаючих технологій, формування системи періодичного ресурсоаудиту, стимулювання розробки ресурсозберігаючих заходів. Подальші дослідження спрямовані на розробку організаційно-економічного механізму стимулювання ресурсозбереження на підприємстві.