Російсько-українська війна в музейних практиках Hаціонального музею історії України: огляд наукових публікацій

Abstract

У статті здійснено історіографічний огляд наукових публікацій, присвячених музейним практикам Національного музею історії України (далі – НМІУ) в умовах російсько-української війни 2014–2025 рр. Проаналізованокорпус музеєзнавчих праць, у яких зафіксовано основні підходи, методи та форми документування, інтерпретаціїй репрезентації воєнного досвіду в діяльності НМІУ. Простежено еволюцію музейного реагування на війну – відперших експозиційно-інсталяційних рішень, спрямованих на фіксацію «теперішнього часу» війни, до системногофондового комплектування, атрибуції матеріальних свідчень та експедиційного документування подій у щойнодеокупованих регіонах після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 р. Окрему увагу приділено аналізу публікацій, що відображають персоніфіковані моделі репрезентації війни, тематичні напрями музейного осмислення (зокрема капеланство та добровольчий рух), а також проблематику атрибуції символічно насичених предметів. Показано, що після лютого 2022 р. відбулася докорінна зміна історіографічної ситуації. Музей із репрезентатора війни перетворюється на безпосереднього учасника воєнногодосвіду, а війна постає як чинник трансформації самої музейної інституції. Аналітичні дослідження останніх років засвідчують, що НМІУ виступає активним суб’єктом формування публічного наративу про російсько-українську війну. Він бере участь у виробництві знання, політики пам’яті тасимволічній легітимації сучасних подій. У підсумку доведено, що сукупність проаналізованих публікацій становить цілісний історіографічний масив, який відображає еволюцію музейних практик НМІУ в умовах триваючоїзбройної боротьби українського народу за незалежність.