Короткий опис(реферат):
У статті досліджено особливості української мовознавчої термінології. З’ясовано, що
лінгвістичні терміни в українській мові за структурою поділяються на однокомпонентні,
двокомпонентні, трикомпонентні та багатокомпонентні. Серед двокомпонентних поширені
лінгвістичні терміни, утворені на основі узгодження прикметника або дієприкметника з
іменником. Менш поширені серед двокомпонентних лінгвістичних термінів такі, які
утворилися на основі прилягання залежного компонента до іменника.
Визначено, що серед трикомпонентних лінгвістичних термінів поширені такі, два
компоненти яких пов’язані з третім формою узгодження. Досить уживані трикомпонентні
терміни, які утворені різними формами зв’язку: узгодженням та керуванням, приляганням та
узгодженням.
В українській мовознавчій термінології наявні багатокомпонентні терміни, які
складаються з чотирьох і більше компонентів. Як синтетичних, так й аналітичних термінів
стосуються такі вимоги: семантична точність, однозначність, відповідність нормам,
системність, дериваційний потенціал, відсутність емоційно-експресивного забарвлення тощо.
У роботі застосовано метод спостереження, описовий метод та структурний метод.
Суть розробки, основні результати:
Попович, Н. Ф. Особливості української мовознавчої термінології / Н. Ф. Попович // Міжнародний науковий журнал "Освіта і наука" [Електронний ресурс] / голов. ред.: Л.І. Капітан ; заст. голов. ред.: Jerzy Piwowarski; В.А. Пігош. - Мукачево-Ченстохова : РВВ МДУ; Академія ім. Я. Длугоша, 2026. - Вип. 1(40). - С. 117-122.