Репозиторий Dspace

Роль музеїв та музейних інституцій у збереженні та популяризації культурної спадщини в цифрову епоху

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.author Капітан, Лариса Іванівна
dc.contributor.author Товтин, Яна Іванівна
dc.date.accessioned 2026-07-20T12:25:45Z
dc.date.available 2026-07-20T12:25:45Z
dc.date.issued 2025
dc.identifier.uri http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/14125
dc.description Капітан, Л. Роль музеїв та музейних інституцій у збереженні та популяризації культурної спадщини в цифрову епоху / Л. Капітан, Я. Товтин // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. - 2025. - №51. - С.548-554 uk_UA
dc.description.abstract Стаття досліджує сучасні практики збереження культурної спадщини музеями і закладами культури в контексті цифрової трансформації. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ролі музейних установ і культурних інституцій як провідних осередків збереження, репрезентації та суспільної актуалізації матеріальної й нематеріальної спадщини з урахуванням впливу технологічних інновацій і соціокультурних трансформацій.Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, що інтегрує культурологічний,музеєзнавчий і комунікаційний аналіз із застосуванням методів компаративістики, системного та контент-аналізу.Отримані наукові результати засвідчують, що сучасна парадигма збереження культурної спадщини трансформується від моделі статичного зберігання артефактів до концепції процесуального збереження смислів, у межах якої музеї реалізують функцію медіаторів між історичною пам'яттю та сучасністю. Аргументовано, що цифрові технології (віртуальна та доповнена реальність, тривимірне моделювання, віртуальні репозитарії) суттєво розширюють доступність спадщини та формують якісно нову модель музейного досвіду. Виявлено ризики деконтекстуалізації та комодифікації культурних практик, що актуалізують необхідність етичного кураторства та активної участі спільнот. Доведено, що ефективне збереження спадщини вимагає створення партнерських екосистем між культурними інституціями, науковими центрами та ІТ-платформами. Практична значущість дослідження визначається ідентифікацією інноваційних моделей інтеграції цифрових технологій у музейну практику, які можуть бути імплементовані для створення віртуальних експозицій, мистецьких проєктів і систем моніторингу культурної активності. Результати мають прикладний потенціал для формування національних стратегій цифровізації культурної спадщини. Перспективи подальших наукових розвідок пов'язані з розробкою механізмів етичного управління культурними даними та дослідженням можливостей застосування штучного інтелекту й технології блокчейн у процесах документування, репатріації та захисту культурної спадщини uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.subject музеї uk_UA
dc.subject культурні інституції uk_UA
dc.subject культурні комунікації uk_UA
dc.subject культурна спадщина uk_UA
dc.subject цифрова трансформація uk_UA
dc.subject національна ідентичність uk_UA
dc.title Роль музеїв та музейних інституцій у збереженні та популяризації культурної спадщини в цифрову епоху uk_UA
dc.type Article uk_UA


Файлы в этом документе

Данный элемент включен в следующие коллекции

Показать сокращенную информацию

Поиск в DSpace


Расширенный поиск

Просмотр

Моя учетная запись