| dc.description.abstract |
У статті розкрито географічні закони і закономірності, які впливають на формування територіальних
систем монорозвитку у сучасному геопросторі. Виділяють генетичні закони, структури, відповідності
та функціональності. До найважливіших генетичних суспільно-географічних законів віднесено: закон
геопросторового поділу праці та закон геопросторової інтеграції праці, які виступають основою
утворення територіальних моносистем та розглядаються як стійкі, незмінні відображення суттєвих
геопросторових відношень і зв’язків між чинниками геопросторової організації територіальних
моносистем і територіальними результатами їхнього впливу – самими моносистемами. Закон
геопросторової структурності дає можливість виділити базові територіальні системи моно
розвитку (промислові, аграрні та рекреаційні), закони функціональності відображають суттєву
взаємодію між входами і виходами територіальних моносистем, між окремими її компонентами,
між геопросторовими структурами у процесі зміни їхніх станів. Конкретними часовими проявами
дії законів є закономірності, які характеризують принципові особливості функціонування та
просторового монорозвитку територіальних систем. Виділяють такі основні закономірності
територіальних систем монорозвитку: територіальної моноспеціалізації, прогресуючої систематизації (інтегративності системи), прогресуючої централізації (децентралізації), територіальної
комплексності, нестрогого (строгого) входження підсистем у систему, повторюваність функцій
ядер системоутворення, формування «фрагментів» зон моноспеціалізації (монотериторії), відповідності систем розселення господарським територіальним моносистемам, відповідності соціальних
територіальних моносистем системам розселення, зміни параметрів «виходів» систем внаслідок зміни
параметрів її «входів» (гравітаційності), функціонування регульованої системи із циркуляцією
інформації і зворотних інформаційних зв’язків. |
uk_UA |