Короткий опис(реферат):
У статті проаналізовано основні теоретичні підходи до
вивчення пізнавальної сфери дітей з порушеннями мовлення. Пізнавальна сфера
визнана багатогранним поняттям і водночас ключовим показником інтелек
туального розвитку особистості. У її структурі прийнято виокремлювати основні
психічні процеси: відчуття, сприймання, пам’ять, увагу, уяву та мислення. Рівень
пізнавальної активності дитини розглядається як один із ключових показників її
пізнавального розвитку і проявляється у здатності самостійно формулювати
пізнавальні завдання та знаходити ефективні шляхи їх розв’язання.
Акцентовано, що пізнавальні психічні процеси, що формують когнітивну
сферу, у дітей з особливими освітніми потребами характеризуються низкою
специфічних особливостей. Їхній розвиток зазвичай супроводжується суттєвими
змінами та проявляється певними характерними ознаками. Зазначено, що пізна
вальна сфера дітей із порушеннями мовлення характеризується специфічними
відхиленнями у концентрації уваги, пам’яті, мисленні та мовленні, які тісно
пов’язані з емоційно-вольовою нестійкістю, підвищеною стомлюваністю та
особливостями соціальної взаємодії. Це зумовлює необхідність індивідуалізації
освітнього процесу та організації комплексного психолого-педагогічного супро
воду, спрямованого на розвиток когнітивних процесів, підтримку емоційно
вольової сфери та подолання вторинних ускладнень, пов’язаних із мовленнєвим
дефіцитом.
Суть розробки, основні результати:
Ямчук Т.Ю., Воронова О.Ю., Брецко І.І. Теоретичні підходи до вивчення пізнавальної сфери дітей з порушеннями мовлення. Наукові інновації та передові технології. № 2(54) 2026. С. 2937-2946.