Діалогічне мислення як психолого‐філософська основа формування самоідентичності підлітка в умовах цифровізованого шкільного середовища

Abstract

Стаття присвячена розгляду діалогічного мислення як психолого- філософського феномена, що є центральним механізмом самосвідомості та

самоідентичності підлітка у шкільному середовищі. У статті акцентована увага на інтеграцію цифрових технологій у освітній процес. Наголошено, що існують специфічні умови соціальної взаємодії, які впливають на когнітивні, емоційні та соціальні аспекти становлення особистості. Доведено, що цифрове середовище трансформує контексти комунікації та активізує процеси соціального конструювання ідентичності. Зазначено, що відбувається моделювання меж між реальними і віртуальними особистісними позиціями. Уточнено значення відмінності між монологічним і діалогічним мисленням. Зазначено, що при діалозі кожна позиція претендує на смислову вагу, стаючи предметом критичного осмислення, тоді як у монологічному мисленні домінує одна істина. Встановлено, що результативне формування ідентичності залежить від здатності суб’єкта до рефлексії, самопрезентації і діалогу з іншим у багатовимірному цифровому контексті.