00 DSpace/Manakin Repository

Українська письмова мова і формування норм ділового етикету на Закарпатті наприкінці ХІХ-початку ХХ століття в контексті народовської традиції

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Ференц, Петро
dc.contributor.author Малець, Олександр Омелянович
dc.contributor.author Малець, Наталія
dc.date.accessioned 2025-12-25T14:23:06Z
dc.date.available 2025-12-25T14:23:06Z
dc.date.issued 2025
dc.identifier.uri http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13461
dc.description Ференц Петро, Малець Олександр, Малець Наталія. Українська письмова мова і формування норм ділового етикету на Закарпатті наприкінці ХІХ-початку ХХ століття в контексті народовської традиції. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2025. Вип. 92, Т.2. С. 297–304 uk_UA
dc.description.abstract У статті досліджується процес становлення української письмової мови на Закарпатті наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в контексті народовської традиції та його взаємозв’язок із формуванням норм ділового етикету регіону. Окреслюються соціокультурні, політичні та мовні чинники, що впливали на запізніле проникнен ня української письмової мови на терени Закарпаття, зокрема вплив угорської державної політики, адміністративно-територіальної ізольованості краю та асиміляційного тиску. Проаналізовано діяльність руху будителів, який у 50–80-х роках ХІХ століття став реакцією на угорський шовінізм, однак орієнтувався на проросійську літературну традицію та церковнослов’янську мову. Вказано, що тривале домінування цієї традиції віддаляло розвиток місцевої української мовної норми та гальмувало становлення національно орієнтованого мовного простору. Зміни почалися під впливом національно-культурних процесів у Галичині та Наддніпрянщині, де поширю валися ідеї народовського руху, який утверджував українську народну мову як основу літературної, освітньої та ділової комунікації. Простежено, що перехід від проросійської до української письмової традиції позначився не лише на мові, а й на системі ділового етикету, у якій відбулися зміни у формі офіційного спілкування, документального стилю, комунікативних моделей. У статті наголошено, що формування норм ділового етикету на Закарпатті було тісно пов’язане з утвердженням української мовної ідентичності, культурної самосвідомос ті та зростанням національно-патріотичних настроїв. Зроблено висновок, що народовська традиція відіграла визначальну роль у переході краю до української письмової мови, заклавши підґрунтя для розвитку мовної норми, культури офіційного спілкування й формування етичних принципів ділового середовища. Отримані результати можуть бути використані у подальших студіях з історії української мови, соціолінгвістики та культури ділового спілкування. uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.publisher Дрогобич uk_UA
dc.subject українська письмова мова uk_UA
dc.subject Закарпаття uk_UA
dc.subject народовська традиція uk_UA
dc.subject діловий етикет uk_UA
dc.subject мовна ідентичність uk_UA
dc.subject москвофільство uk_UA
dc.subject будителі uk_UA
dc.subject національно-культурні процеси uk_UA
dc.title Українська письмова мова і формування норм ділового етикету на Закарпатті наприкінці ХІХ-початку ХХ століття в контексті народовської традиції uk_UA
dc.type Article uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу