Zusammenfassung:
У статті проведено ретроспективний аналіз змісту трудового виховання молодших школярів. З’ясовано, що виховання працелюбності в усі історичні періоди діяльності початкових шкіл у Закарпатті завжди виступало невід’ємною складовою всебічного й гармонійного розвитку особистості. Наприкінці ХІХ – першій половині ХХ століття питання трудового виховання тісно пов’язувалося з формуванням в учнів розуміння працелюбності як моральної чесноти, як засобу для самореалізації в дорослому житті. В радянський період питання трудового виховання доповнювалося суспільно-корисною діяльністю молодших школярів, організацією їх до майбутнього професійного самовизначення. Період незалежності України характеризується дитиноцентрованим підходом, залученням дітей до трудового виховання з урахуванням їх здібностей, уподобань та нахилів.
