Короткий опис(реферат):
У статті досліджується проблема формування цифрової
компетентності майбутніх учителів початкової школи в умовах цифрової
трансформації освіти. Автори трактують цифрову компетентність як інтегровану
здатність особистості ефективно й безпечно використовувати цифрові технології
в навчальній, комунікативній, проєктній та педагогічній діяльності. Виділено
основні компоненти цифрової компетентності: інформаційна грамотність;
створення цифрового навчального контенту; цифрова комунікація; етична
поведінка в цифровому середовищі; вирішення педагогічних завдань із
використанням цифрових інструментів.
У процесі фахової підготовки студентів педагогічних спеціальностей,
попри наявність відповідних дисциплін, спостерігається фрагментарність
підходів до формування цифрової компетентності. Серед основних проблем —
низький рівень інтеграції цифрових технологій у зміст методичних курсів,
відсутність практико-орієнтованих форм роботи, а також невисока цифрова
компетентність самих викладачів.
Метою емпіричної частини дослідження стало оцінювання ефективності
впровадження цільової навчальної програми з розвитку цифрової
компетентності у студентів спеціальності «Початкова освіта». Дослідження
проводилося впродовж 2024–2025 н.р. на базі двох українських педагогічних
університетів, де було охоплено 128 студентів 3–4 курсів, розділених на
контрольну та експериментальну групи.
Методологічну основу дослідження становили: анкетування, тестування за
адаптованою версією DigCompEdu, експертна оцінка навчальних розробок,
спостереження за діяльністю студентів у межах педагогічної практики. В
експериментальній групі було реалізовано спеціальну навчальну програму, яка
включала модулі, практикум із педагогічного проєктування, тематику інтеграції
штучного інтелекту в освітній процес (використання ChatGPT, Copilot,
BookWidgets, ClassDojo, Google Classroom тощо).
Порівняльний аналіз результатів до та після реалізації програми виявив
суттєве зростання цифрової компетентності студентів експериментальної групи Частка студентів із високим рівнем цифрової компетентності зросла з 12% до
38%, а з низьким – зменшилася з 35% до 10%. Особливо вагомими є показники
приросту у таких компонентах: створення цифрового контенту, використання
інструментів ШІ в освітній практиці, аналітика цифрової поведінки учнів.
Водночас у контрольній групі, що навчалась за традиційною програмою, зміни
не мали статистично значущого характеру. Ці результати засвідчують
ефективність програмно-методичного втручання та необхідність системного
підходу до цифрової освіти педагогів.
Зроблено висновок, що цілеспрямована освітня програма здатна суттєво
покращити рівень цифрової готовності студентів педагогічних спеціальностей,
особливо у сфері інтеграції інноваційних цифрових інструментів (зокрема ШІ) у
навчальний процес. Окремої уваги заслуговує той факт, що після проходження
навчальної програми 41% студентів експериментальної групи практично
застосували інструменти штучного інтелекту в освітній або професійній
діяльності. Це підтверджує не лише зростання знань, а й формування здатності
до практичного застосування цифрової компетентності в реальному педагогічному середовищі.
Суть розробки, основні результати:
Хома, Петро Петрович Умови формування цифрової компетентності вчителів початкових класів в процесі фахової підготовки / Петро Петрович Хома // Перспективи та іннововації науки: журнал / гол. ред. голова Жукова Ірина Віталіївна - Київ, 2025. -№6(52). -ISSN 2786-4952-(online). -Бібл.: DOI https://doi/org/10/52058/2786-4952-2025-6(52)-961-972.