dc.description.abstract |
У статті розкрито теоретичні підходи до змістової характеристики природничо-екологічної компетентності дітей як ключової компетентності для сучасної
дошкільної освіти. Схарактеризовано ключові поняття дослідження, представлено
власне бачення проблеми та зазначено необхідність привернення до неї уваги сучасних науковців і практиків. Зауважено, що сучасний етап розвитку глобалізованого
суспільства характеризується посиленням
техногенного навантаження на довкілля,
а забруднення навколишнього середовища,
негативні впливи господарської діяльності
людини можуть призвести до екологічної
катастрофи, яка несе загрозу людству.
Запобігти цьому можна за умови формування у громадян світу достатнього рівня
екологічної культури, екологічної свідомості,
природничо-екологічної компетентності, яке починається з дитинства і продовжується все життя. Автори переконані, що
екологічна складова виховного процесу в
умовах закладів дошкільної освіти зараз, як
ніколи, на часі і потребує оновлення прийомів, методів, засобів та форм її здійснення.
Акцентується увага на тому, що дошкільний вік є найбільш сенситивним періодом
для виховання природодоцільної поведінки,
бережливого, ціннісного ставлення до природи та на цій основі – формування природничо-екологічної компетентності.
Представлено характеристику природничо-екологічної компетентності, задекларовану у Базовому компоненті дошкільної освіти та
найбільш актуальні визначення досліджуваного поняття вітчизняними науковцями.
На основі аналізу відповідних документів та
вітчизняних наукових студій представлено
власне трактування природничо-екологічної компетентності як особистісної якості,
що базується на здатності та готовності дитини-дошкільника будувати гармонійні відносини з природним і соціальним оточенням, умінні використовувати знання про природу, бережливому ставленні до оточуючого світу та до себе як його частини |
uk_UA |