Мовно-естетична репрезентація небесних світил: сонце, місяць, зорі в сучасному поетичному дискурсі

Abstract

У статті розглядається семантико-стилістична характеристика лексем на позначення небесного простору в сучасному поетичному дискурсі. Установлено склад та ієрархію лексем – назв небесних світил сонце, місяць зорі за поетичними текстами. У мові аналізованої поезії ці номінації, позначені ускладненістю текстової семантики, яку модифікують характерні епітетні, метафоричні, перифрастичні сполучення, а також тип ускладненого етномаркованого асоціативно-образного мовомислення. Простежено загальні тенденції та індивідуально-авторські параметри стилістичної і структурно-семантичної модифікації слів – носіїв семантики небесного простору, особливості їхнього контекстного змісту. Встановлено механізм змін у семантичній структурі цих слів, виявлено певні тенденції та ідіостильові особливості аналізованих авторів.