<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Статті</title>
<link href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12</id>
<updated>2026-04-17T22:03:56Z</updated>
<dc:date>2026-04-17T22:03:56Z</dc:date>
<entry>
<title>Психологічна готовність педагогів до використання технологій штучного інтелекту: порівняльний аналіз  учителів початкової та середньої школи</title>
<link href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13744" rel="alternate"/>
<author>
<name>Щербан, Тетяна Дмитрівна</name>
</author>
<author>
<name>Розман, Ірина Іллівна</name>
</author>
<author>
<name>Карташова, Любов Андріївна</name>
</author>
<id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13744</id>
<updated>2026-04-16T13:00:35Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Психологічна готовність педагогів до використання технологій штучного інтелекту: порівняльний аналіз  учителів початкової та середньої школи
Щербан, Тетяна Дмитрівна; Розман, Ірина Іллівна; Карташова, Любов Андріївна
У статті представлено результати емпіричного дослідження&#13;
психологічної готовності педагогів до впровадження інноваційних цифрових рішень в&#13;
освітній процес. Метою дослідження є порівняльний аналіз особливостей ставлення,&#13;
обізнаності та суб’єктивної готовності до використання інструментів штучного&#13;
інтелекту у професійній діяльності вчителів початкової та середньої школи.&#13;
Дослідження проведено з використанням анкетування та самооцінювання за&#13;
мотиваційним, когнітивним, емоційним і поведінковим компонентами. Участь у&#13;
дослідженні взяли 37 педагогів закладів загальної середньої освіти. Результати&#13;
засвідчили наявність як спільних тенденцій, так і відмінностей між групами педагогів.&#13;
Учителі середньої ланки демонструють вищий рівень обізнаності, практичного досвіду&#13;
та впевненості у використанні цифрових інструментів, тоді як для вчителів початкових&#13;
класів характерною є підвищена тривожність і потреба в підтримці під час&#13;
упровадження інновацій. Отримані результати підкреслюють значущість психологічних чинників у процесі цифрової трансформації освіти та необхідність урахування специфіки різних ланок школи під час професійного розвитку педагогів.
Щербан Т. Д., Розман І. І., Карташова Л. А. Психологічна готовність педагогів до використання технологій штучного інтелекту: порівняльний аналіз учителів початкової та середньої школи. Академічні візії. Випуск 49/2025. С.1-10
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Облік зовнішньоекономічної діяльності: методичні рекомендації до  організації практичних занять та самостійної роботи для здобувачів другого  (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальності D1 Облік і оподаткування</title>
<link href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13743" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ліба, Наталія Степанівна</name>
</author>
<id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13743</id>
<updated>2026-04-16T08:36:55Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Облік зовнішньоекономічної діяльності: методичні рекомендації до  організації практичних занять та самостійної роботи для здобувачів другого  (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальності D1 Облік і оподаткування
Ліба, Наталія Степанівна
Методичні рекомендації містять короткий опис навчальної дисципліни &#13;
«Облік зовнішньоекономічної діяльності», зміст робочої програми, перелік &#13;
питань до підсумкового контролю, завдання для виконання самостійної роботи &#13;
здобувачами денної форми навчання. Наведено короткі теоретичні відомості до &#13;
виконання завдань та перелік літературних джерел.
Облік зовнішньоекономічної діяльності: методичні рекомендації до організації практичних занять та самостійної роботи для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальності D1 Облік і оподаткування. – Мукачево: МДУ, 2026. – 51с.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Організаційно-економічний механізм інноваційного забезпечення інклюзивного розвитку регіону в умовах воєнних викликів</title>
<link href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13742" rel="alternate"/>
<author>
<name>Черничко, Тетяна Володимирівна</name>
</author>
<author>
<name>Ліба, Наталія Степанівна</name>
</author>
<author>
<name>Катерина, Катерина Йосипівна</name>
</author>
<author>
<name>Гладинець, Наталія Юріївна</name>
</author>
<id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13742</id>
<updated>2026-04-15T06:37:19Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Організаційно-економічний механізм інноваційного забезпечення інклюзивного розвитку регіону в умовах воєнних викликів
Черничко, Тетяна Володимирівна; Ліба, Наталія Степанівна; Катерина, Катерина Йосипівна; Гладинець, Наталія Юріївна
У сучасних умовах воєнних викликів та структурних трансформацій економіки України особливої актуальності набуває проблема інноваційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Посилення ролі інновацій виступає важливою передумовою підвищення стійкості регіональних економічних систем та забезпечення їх відновлення. Метою дослідження є теоретичне &#13;
обґрунтування організаційно-економічного механізму інноваційного забезпечення інклюзивного соціально-економічного розвитку регіону в умовах воєнних викликів. Дослідження ґрунтується на використанні системного підходу до аналізу інноваційного розвитку регіонів та формування механізмів його забезпечення. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів економічних досліджень, що дозволило узагальнити теоретичні підходи до інноваційного розвитку регіонів та визначити основні чинники формування інноваційного середовища територій. Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що інноваційне забезпечення є ключовим фактором підвищення стійкості регіональних економічних систем та формування передумов для інклюзивного розвитку територій. У процесі дослідження використано методи наукового узагальнення, системного аналізу, логічного та структурно-функціонального аналізу, порівняльного аналізу та моделювання. Застосування зазначених методів дозволило дослідити взаємозв’язки між основними елементами інноваційного розвитку регіонів та сформувати концептуальну модель організаційно-економічного механізму інноваційного забезпечення розвитку територій. У результаті дослідження здійснено систематизацію теоретичних підходів до інноваційного розвитку регіонів та узагальнено основні чинники формування інноваційного середовища територій. Сформульовано концептуальні засади організаційно-економічного механізму інноваційного &#13;
забезпечення інклюзивного соціально-економічного розвитку регіону. Визначено основні складові механізму, до яких віднесено науково-освітній, технологічний, підприємницький, інфраструктурний та фінансово-інвестиційний компоненти. Встановлено роль мережевих форм співпраці між суб’єктами інноваційної діяльності у формуванні інноваційного середовища регіонів. Доведено &#13;
доцільність використання інноваційно орієнтованих підходів до формування регіональної політики розвитку в умовах воєнних викликів. Теоретичне значення дослідження полягає у розвитку наукових підходів до формування організаційно-економічного &#13;
механізму інноваційного забезпечення розвитку регіональних економічних систем. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні регіональних стратегій інноваційного розвитку та програм відновлення економіки територій. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальної моделі організаційно-економічного механізму інноваційного забезпечення інклюзивного соціально-економічного розвитку регіону в умовах воєнних викликів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних підходів до оцінювання ефективності функціонування запропонованого механізму та дослідженням інноваційного потенціалу регіонів України.
Черничко Т., Ліба Н., Пугачевська К., Гладинець Н. Організаціи но-економічнии  механізм інноваціи ного забезпечення інклюзивного розвитку регіону в умовах воєнних викликів. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. Том 11. № 1. С. 233 – 237.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Британська модель гарантування якості професійної підготовки магістрів: сучасні трансформації та національні орієнтири</title>
<link href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13741" rel="alternate"/>
<author>
<name>Швардак, Маріанна Василівна</name>
</author>
<author>
<name>Попович, Оксана Михайлівна</name>
</author>
<id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13741</id>
<updated>2026-04-14T08:22:00Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Британська модель гарантування якості професійної підготовки магістрів: сучасні трансформації та національні орієнтири
Швардак, Маріанна Василівна; Попович, Оксана Михайлівна
У статті здійснено ґрунтовний аналіз британської моделі гарантування якості &#13;
підготовки магістрів, яка в умовах глобалізації постає як одна з найбільш зрілих та &#13;
ефективних у світі. Актуальність дослідження зумовлена потребою реформування &#13;
української магістратури в контексті євроінтеграції та повоєнного відновлення, де &#13;
британський досвід балансування між інституційною автономією університетів та &#13;
суворим зовнішнім аудитом пропонує цінні стратегічні орієнтири для модернізації &#13;
вітчизняної вищої освіти.
Швардак, М. В., &amp; Попович, О. М. (2026). Британська модель гарантування якості професійної підготовки магістрів: сучасні трансформації та національні орієнтири. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (21), С. 67–73
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
