Психолінгвістичний аналіз експресивних лексем у поетичному дискурсі другої половини ХХ ст.

Abstract

У статті схарактеризовано особливості семантичного наповнення експресем сльози, зойк, крик, плакати, ридати, кричати лексико-семантичного поля страждання як домінантних засобів художньої мовотворчостіь поетів другої половини ХХ ст. Здійснено аналіз емотивних назв психічних станів людини в психологічному та лінгвістичному аспектах. Визначено роль експресем у вербалізації індивідуально-авторської картини світу означеного періоду. Експресеми в складі поетичного тексту є не тільки важливим засобом створення емоційно-експресивного колориту, а й формують структурну єдність естетичної дійсності. Вони, входячи в різні структурно-семантичні моделі, розкривають свої асоціативні можливості, набувають семантичної багатоплановості. Асоціативність поетичного слововживання створюється завдяки зміщенню конотативних якостей лексем. Додатковий експресивний зміст слова визначає характер образності. Сполучення різних психічних типів із певним темпераментом та іншими психічними ознаками дає різні види психічної основи письменника, з якою пов’язана перевага тих чи тих мовних засобів у його творчості. Психолінгвістичний аналіз експресем та їхньої естетичної значущості в художньому тексті має важливе значення для з’ясування специфіки поетичномовних картин світу. Експресивність та емоційність є визначальними рисами поетичних творів, важливими чинниками впливу на читача (слухача), психологію його відчуттів. У художньому мовленні віршованих творів якнайповніше виявляються емотивна та естетична функції мови, які ґрунтуються на єдності законів внутрішньої організації мови, психічних та соціальних чинників. Експресивні лексеми, за нашими спостереженнями, найчастіше притаманні віршованим творам, в яких розкриваються психологічні стани ліричних героїв, нерідко висвітлюється перебіг конфліктних ситуацій. Отже, експресеми є важливим засобом вираження емоцій ліричних героїв та експресивності поетичних текстів. Здійснений аналіз свідчить, що характер семантичного наповнення експресем сльози, зойк, крик, плакати, ридати, кричати, їхня стилістична роль у поезії означеного періоду визначені не тільки національно-культурними установками, а й психоментальними особливостями авторів