Стан наукової розробки ґенези педагогічної освіти на Закарпатті (кінець XVIII - 40-i роки ХХ століття)

Abstract

Стаття присвячена історіографії проблеми педагогічної освіти Закарпаття (кінець ХVIII – 40-ві роки ХХ століття). Аналіз літератури та документів із проблеми дослідження, що охоплює великий хронологічний проміжок (сто сімдесят років) часу, здійснено за такими напрямами: 1) нормативно-законодавча база; 2) довідково-статистичні видання; 3) періодичні видання; 4) наукові праці. Вивчення історико-педагогічних процесів, явищ неможливе без ґрунтовного аналізу нормативно-правової бази, яка саме їх регламентувала і представлена значною кількістю законів, наказів, розпоряджень, положень, нормативних документів керівних органів освіти держав (Угорське королівство, Австро-Угорщина, Чехословацька Республіка, Угорщина), до складу яких входило Закарпаття визначеного періоду. У досягненні достовірності та ґрунтовності історико-педагогічних досліджень суттєву роль відіграють довідково-статистичні видання. Оскільки наш науковий пошук розглядає еволюцію педагогічної освіти в умовах входження території Закарпаття до складу різних європейських держав упродовж заявленого хронологічного періоду, то важливу роль набувають напрацювання науковців з історії Закарпаття, у яких комплексно висвітлюються питання політичного устрою та соціально-економічного, культурно-освітнього розвитку краю. Інформацію щодо освітніх процесів визначеного періоду, в контексті яких розвивалася педагогічна освіта краю, можна отримати з періодичних видань, на сторінках яких публікувались освітні документи і матеріали, дотичні проблемі підготовки вчителів для народних шкіл регіону та професійного вдосконалення педагогічних кадрів. Схарактеризовано основні вітчизняні та зарубіжні наукові доробки, дотичні до теми дослідження. Історіографічний аналіз ґенези педагогічної освіти на Закарпатті (кінець ХVIII – 40-і роки ХХ століття), де в силу історичних обставин, крім напрацьованих власних здобутків, були реалізовані європейські освітні моделі дає можливість виявити малодосліджені раніше частини наукової проблеми та забезпечує актуальність нашого наукового пошуку.