Формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи: результати досліжень

Abstract

У статті розглядається вагомість міжетнічної толерантності для практичної діяльності майбутніх учителів початкової школи, які навчаються у магістратурі. Зокрема встановлено, що в освітньому середовищі початкової школи, нетерпимість та інтолерантність до представників певних меншин, мігрантів, переселенців, тому учитель має володіти міжетнічною толерантністю. Поліетнічне освітнє середовище представляє собою установу з багатокультурним контингентом, що включає багатонаціональний і різноконфесійний склад, та є простором позитивної взаємодії. У цьому середовищі проходить активне залучення усіх суб’єктів освітнього процесу до загальнонаціональних і загальнолюдських духовних цінностей, а також створюється простір для позитивної взаємодії усіх представників різних етносів, з метою максимального задоволення їхніх освітніх потреби. Міжетнічну толерантність розуміємо як систематизуючу якісну характеристику особистості, яка свідчить про внутрішню гармонію, розвинуту здатність до самоконтролю й самокорекції з представниками різних етносів та сприяє налагодженню психологічно комфортної ситуації для ефективної діяльності на засадах позитивного синергічного ефекту. У її структурі виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-поведінковий, рефлексивно-творчий компоненти та конкретні показники, а також високий (творчий), достатній (продуктивний), середній (задовільний), низький (репродуктивний) рівні. З метою досягнення чіткості під час організації експериментального дослідження розроблено діагностичний інструментарій для визначення рівня сформованості міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки в магістратурі. Констатувальний етап експериментального дослідження було організовано на базі сімох закладів вищої освіти до якого залучені магістранти спеціальності 013 «Початкова освіта». Отримані результати довели стихійність формування міжетнічної толерантності та засвідчили потребу цілеспрямованої діяльності з її формування в процесі фахової підготовки в магістратурі.