Формальная регулярность дезоонимических адъективов

Abstract

Мета дослідження - визначити формальну регулярність у вираженні словотвірного значення відносності в складі типової словотвірної парадигми класу зоонімів. Загальною закономірністю для дезоонімічного словотвору є низька формальна регулярність у вираженні більшості словотвірних значень в силу розвиненої словотвірної синонімії: так, значення "особа" в межах ядра лексико-семантичної групи "свійські ссавці" виражається 7- ма різними формантами; суб'єктивно-оцінні значення в межах тієї ж групи - 11-ю формантами і т.ін. Ад'єктивні похідні, які є предметом дослідження, є словотвірно активними як в межах ядра і периферії всього класу зоонімів, так і в межах ядра і периферії кожної з розглянутих лексико-семантичних груп. З семантичної точки зору ад'єктивні похідні прийнято ділити на 3 групи: 1) Прикметники присвійного і присвійні-відносного значення (суфікси -ів, -ін, -нін, -ий). 2) прикметники з переважаючим відносним значенням (суфікси -ін, -н -, - н'-, -ан-, -анн-, -ірованн-, ов, ськ, -іанск-).Деякі з них мають і якісне значення. Ядро цієї групи складають 3 найбільш частотних суфікса: -н, ов і ськ. 3) Прикметники якісних значень (суфікси -аст-, -am-, -чат-, -оват-, -овіт-, -іст-, -лів-, -ав-, - абельн-). Висновки: для дезоонімічного ад'єктивного словотвору характерним є утворення присвійних, присвійно-відносних прикметників і прикметників з переважаючим відносним значенням. Прикметники якісних значень представлені незначним числом. Зі зменшенням числа присвійних похідних збільшується число прикметників з переважаючим відносним значенням. Кількість прикметників 3-х груп у складі словотвірної парадигми кожної з лексико-семантичних груп різна, відповідно різниться і кількість похідних в цих групах з тим чи іншим суфіксом.