Теоретичні та практичні проблеми культурозбережувальної діяльності музеєзнавства, архівознавства, бібліотекознавства /

Abstract

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний та практичний аналіз сучасного стану, ключових тенденцій та системних проблем розвитку музеєзнавства, архівознавства, бібліотекознавства й загальної культурозбережувальної діяльності в Україні. В умовах стрімкого розвитку інформаційного суспільства та глобалізаційних викликів особливу увагу приділено трансформації соціокультурної місії інституцій пам’яті (сектору ЛАМ). Обґрунтовано теоретичні засади інтеграції архівів, бібліотек та музеїв у єдиний комунікаційний простір. На основі емпіричного досвіду досліджено практичні кейси взаємодії між архівними установами міста Мукачева, Музеєм прикладного мистецтва Закарпаття та Науковою бібліотекою Мукачівського державного університету. Показано, як довготривалі договори про спільну діяльність стають інструментом модернізації вищої освіти. Детально проаналізовано процес залучення студентів до виконання практичних завдань безпосередньо у сховищах архівів, де вони здійснюють пошук та первинне опрацювання першоджерел, які згодом використовуються для наукової атрибуції речових артефактів в університетському музеї. Висвітлено роль Наукової бібліотеки як цифрового хабу, що забезпечує оцифрування матеріалів, формування інституційного репозитарію, створення електронних каталогів та впровадження інтерактивних технологій, таких як QR-кодування експонатів. Виявлено ключові теоретико-методологічні суперечності між традиційними підходами до збереження фондів та сучасними вимогами щодо їхньої максимальної відкритості та інклюзивності. Окреслено прикладні шляхи подолання технологічного розриву через цифровізацію та створення єдиних інтегрованих платформ. Сформульовано практичні рекомендації для вдосконалення нормативно-правової бази та розширення міжінституційної співпраці з метою збереження національної пам'яті й популяризації локальної культурної спадщини.