Мистецько-педагогічні практики кінця ХХ - початку ХХІ століття як фундамент оновлення сучасної освіти

Abstract

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз мистецько-педагогічних практик межі ХХ–ХХІ століть у контексті трансформації сучасної освітньої парадигми. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення історико-педагогічного досвіду для розв’язання кризових явищ у сучасній мистецькій школі та пошуку дієвих механізмів її модернізації. Визначено, що саме в зазначений період було закла дено підвалини особистісно орієнтованого, компетентнісного та синергетичного підходів, які сьогодні є визначальними для оновлення освітнього простору.