Вплив цифрової соціалізації у соціальних мережах на формування професійного прогнозування майбутніх менеджерів

Abstract

У статті досліджується роль соціальних мереж як інструменту цифрової соціалізації, що сприяє формуванню професійного бачення у майбутніх менеджерів. Теоретико-емпіричний аналіз засвідчив, що цифрова соціалізація чинить значний вплив на розвиток здатності до професійного прогнозування, як безпосередньо, так і опосередковано — через когнітивний, емоційно-мотиваційний і комунікативний аспекти. Показано доцільність інтеграції соціальних мереж у процес професійної підготовки як джерела аналітичної інформації, інструменту емоційної підтримки й мотивації, а також середовища для розвитку комунікативних навичок прогнозування в цифровому просторі. Результати опитування студентів спеціальності «Менеджмент» під-тверджують активне використання соціальних мереж з метою професійного зростання та усвідомлення тенденцій розвитку сфери управління, що свідчить про високий рівень емоційної включеності й професійної мотивації здобувачів вищої освіти. У дослідженні виокремлено ризики цифрової соціалізації. Виявлені ризики вказують на те, що цифрова соціалізація через соціальні мережі має амбівалентний характер: поряд із позитивним когнітивним, емоційно-мотиваційним і комунікативним впливом вона створює ризики спрощення професійного мислення, інформаційного перевантаження та поверхового сприйняття, що потрібно враховувати в освітньому процесі. Аналіз результатів підтверджує, що соціальні мережі є вагомим ресурсом для формування навичок професійного прогнозування у майбутніх менеджерів, за умови їх критичного осмислення та цілеспрямованого застосу-вання. Водночас за відсутності сформованих цифрових компетентностей зростає ризик формування поверхневого мислення та хибного уявлення про реальні управлінські процеси. Отже, цифрова соціалізація через соціальні мережі виступає важливим чинником формування професійного прогнозування майбутніх менеджерів. Вона надає широкі можливості для розвитку аналітичного, стратегічного та креативного мислення, а також формування індивідуального професійного бачення. У дослідженні зазначено, що педагогічний процес повинен передба-чати спеціальні умови та методики, які спрямовані на розвиток критичного мислення, інформаційної гігієни та рефлексії.