Розвиток навичок аудіювання з використанням мультимодального підходу на заняттях з іноземної мови як методологічна проблема

Abstract

У статті здійснено ґрунтовний аналіз сутності мультимодального підходу та виокремлено критерії його застосування у методиці формування навичок аудіювання здобувачів освіти. У ході дослідження з’ясовано, що мультимодальний підхід, як інноваційний інструмент сучасної педагогіки, забезпечує інтеграцію різних видів модальностей – вербальної, візуальної, аудіальної у процес навчання. Ретроспективний аналіз теорії мультимодальності в освіті дозволив відстежити основні етапи еволюції практики застосування мультимодального підходу, виявити концептуальні засади та окреслити ключові переваги, що визначають його значущість у сучасній освітній практиці. Встановлено, що аспект аудіювання, як складова розвитку комунікативної компетенції з іноземної мови, набуває особливого значення в умовах глобалізації, цифровізації та різних форм міжкультурної комунікації. Результати дослідження підтверджують, що використання мультимодального підходу зменшує когнітивне навантаження, сприяє підвищенню мотивації до навчання та полегшує опанування складного матеріалу завдяки адаптації до індивідуальних потреб і рівня знань. Використання мультимодального підходу відповідає потребам оптимізації освітнього процесу та підвищення ефективності іншомовної освіти, а також формування соціокультурної компетентності. Автори вивчають особливості використання підходу як методологічної проблеми, що дозволило формувати висновки про відповідність організації процесу психолого‐віковим характеристикам розвитку особистості, розглянути критерії готовності педагога до роботи з засобами мультимодального впливу, його вміння інтегрувати різні методи та інструменти навчання, а також проаналізувати методичне забезпечення інтерактивних платформ, в основі принципу дії яких лежить мультимодальний вплив.