<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12</id>
  <updated>2026-02-23T06:53:13Z</updated>
  <dc:date>2026-02-23T06:53:13Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Особливості проєктування та експлуатації ліній електропередач у Закарпатській області</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13648" />
    <author>
      <name>Серденко, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Максютова, Олена Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Росул, Руслан Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Проц, Л. А.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13648</id>
    <updated>2026-02-17T07:41:17Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості проєктування та експлуатації ліній електропередач у Закарпатській області
Authors: Серденко, Т. В.; Максютова, Олена Володимирівна; Росул, Руслан Васильович; Проц, Л. А.
Abstract: У статті проведено комплексний і поглиблений аналіз сучасного стану та особливостей функціонування ліній електропередач у гірській частині Закарпатської області. Висвітлено специфічні виклики, що виникають під впливом складного рельєфу Українських Карпат, різких перепадів висот, інтенсивних кліматичних та метеорологічних навантажень, а також обмеженої транспортної доступності окремих населених пунктів. Детально проаналізовано структуру регіональних електричних мереж різних класів напруги, виявлено ключові проблеми, серед яких високий рівень фізичного зношення опор і проводів, часті ушкодження, спричинені ожеледдю, сильними вітрами, сніговими навалами, ерозійними та зсувними процесами. Розглянуто технічні аспекти вибору типів опор, проводів і ізоляції, здатних забезпечити стабільну роботу ЛЕП у гірських умовах, а також особливості монтажу та експлуатаційного обслуговування в важкодоступних районах. Окрему увагу приділено впровадженню сучасних систем діагностики та автоматизації, включно з елементами Smart Grid, дистанційним моніторингом стану проводів, опор і навантажень. Проаналізовано вимоги нормативної документації, міжнародний досвід розбудови ЛЕП у гірських регіонах та потенціал інтеграції Закарпаття до європейської енергосистеми ENTSO-E. На основі проведеного дослідження сформульовано рекомендації щодо модернізації мереж, спрямовані на підвищення енергетичної надійності, стійкості та безпеки електропостачання в умовах складного гірського рельєфу.
Description: Т. В. Серденко, О. В. Максютова, Р. В. Росул, Л. А. Проц. Особливості проєктування та експлуатації  ліній електропередач у Закарпатській області. Вісник Херсонського національного технічного університету Том 1 № 4(95) (2025). С. 312-318</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Академічне письмо як компонент формування дослідницької компетентності майбутнього педагога</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13645" />
    <author>
      <name>Фенцик, Оксана Миколаївна</name>
    </author>
    <id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13645</id>
    <updated>2026-02-16T08:29:39Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Академічне письмо як компонент формування дослідницької компетентності майбутнього педагога
Authors: Фенцик, Оксана Миколаївна
Abstract: У статті порушено проблему підготовки до академічного письма як  структурного  компонента  формування  дослідницької  компетентності майбутніх  педагогів.  Проведено  аналіз  сучасних  теоретичних  підходів  до визначення понять академічного письма та дослідницької компетентності, окрес-лено їх взаємозв’язок у процесі професійної підготовки педагогів. Показано, що академічне письмо в процесі підготовки педагога-дослідника є не лише засобом фіксації    результатів  наукового  пошуку,  а  важливим  інструментом  розвитку професійних, комунікативних та аналітичних умінь здобувачів освіти.  Підго-товка до академічного письма окреслено як цілеспрямований системно-послідов-ний  процес  розвитку  здатності  здобувачів  освіти  до  написання  академічних текстів  з  дотриманням  вимог  логічності,  аргументованості,  структурованості, стилю наукової мови та академічної доброчесності. Виявлено основні труднощі, з якими стикаються здобувачі освіти під час створення академічних текстів. Обґрунтовано комплекс організаційно-педаго-гічних  умов,  що  спрямовані  на  системне  формування  навичок  академічного письма та розвиток дослідницької компетентності майбутніх педагогів, зокрема: цілеспрямоване формування мотиваційно-ціннісного ставлення до дослідниць-кої  діяльності  та  академічного  письма;  проєктно-дослідницька  організація навчання  з  активною  участю  студентів  у  створенні  та  взаєморецензуванні академічних  текстів;  інституційна  підтримка  академічного  письма  через діяльність університетських центрів і науково-методичних хабів. Запропоновано також інтегрувати академічне письмо в структуру фахової підготовки.Визначено, що системна реалізація зазначених умов забезпечує розвиток дослідницької  культури,  підвищує  рівень  академічної  грамотності,  формує стійку дослідницьку позицію та готовність майбутніх педагогів до самостійної науково-дослідницької  роботи,  а  також  сприяє  інтеграції  здобутих  навичок  у практичну педагогічну діяльність.
Description: Фенцик  Оксана Миколаївна Академічне письмо як компонент формування дослідницької компетентності майбутнього педагога. Журнал «Перспективи та інновації науки»No 1(59) 2026. С. 1739-1749</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Дослідження особливостей мовленнєвих порушень</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13638" />
    <author>
      <name>Воронова, Ольга Юріївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ямчук, Таїса Юріївна</name>
    </author>
    <id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13638</id>
    <updated>2026-02-12T08:34:07Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Дослідження особливостей мовленнєвих порушень
Authors: Воронова, Ольга Юріївна; Ямчук, Таїса Юріївна
Abstract: У статті розглянуто актуальну проблему дослідження мовленнє&#xD;
вих порушень у дітей з особливими освітніми потребами. Розкрито зміст &#xD;
основних дефініцій: «мовленнєве порушення», «недорозвинення мовлення», &#xD;
«лексикограматичне недорозвинення мовлення». &#xD;
Проаналізовано сучасні наукові підходи до класифікації мовленнєвих &#xD;
порушень, зокрема таких, що мають системний характер мовленнєвої недостат&#xD;
ності. Особливу увагу приділено зростанню кількості дітей з мовленнєвими &#xD;
порушеннями та важливості їх раннього виявлення і своєчасної корекції. &#xD;
Розглянуто клініко-педагогічний, психолого-лінгвістичний, нейропсихологічний &#xD;
та міждисциплінарний підходи до вивчення етіології та механізмів мовленнєвих &#xD;
розладів. Узагальнено класифікації основних форм порушень мовлення, зокрема: &#xD;
фонетико-фонематичного недорозвинення, загального недорозвинення мов&#xD;
лення, алалії, афазії, дислалії, ринолалії, логоневрозу, дислексії, дисграфії тощо. &#xD;
Обґрунтовано значення системного підходу до діагностики мовленнєвих &#xD;
порушень у контексті психолого-педагогічної діяльності та інклюзивної освіти. &#xD;
Представлений матеріал може слугувати теоретичною базою для створення &#xD;
ефективних корекційних програм і розробки індивідуальних освітніх маршрутів &#xD;
для дітей з порушеннями мовлення.
Description: Воронова О. Ю., Ямчук Т. Ю., Дослідження особливостей мовленнєвих порушень. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 11(57) 2025. С. 1877-1886</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Pedagogical technology in teaching children with special educational  needs in the context of inclusive education</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13636" />
    <author>
      <name>Kolupayeva, Alla A.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Taranchenko, Oksana M.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Koval-Bardash, Lidmyla V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Chekan, Oksana I.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Nakonechna, Larysa M.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13636</id>
    <updated>2026-02-11T13:45:39Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Pedagogical technology in teaching children with special educational  needs in the context of inclusive education
Authors: Kolupayeva, Alla A.; Taranchenko, Oksana M.; Koval-Bardash, Lidmyla V.; Chekan, Oksana I.; Nakonechna, Larysa M.
Abstract: The aim of this article was to test the effectiveness of the horizontal model of implementation of pedagogical technologies for teaching first-graders with autism spectrum disorders in the process of inclusive education. The study was a form of experiment that lasted one year with the involvement of control and experimental classes with the same number of pupils with autism spectrum disorders. The study involved methods such as expert evaluation of differentiated learning programs, keeping a diary of the observation of the children´s learning activities, the tutor psychologist and the primary school teacher. The method of observation by a practical psychologist of the institution using the criteria of emotional, motivational, and social manifestations of behaviour was applied. Besides, the psychological characteristics of pupils in both the control and experimental classes at the beginning and at the end of the study were compiled.  Differentiated learning methods such as icons, semantic webs, "storyboards" of the text into plot components were used in the course of the experiment. Based on the results of the study, it was found that the introduction of horizontal pedagogical technology within the educational institution has a positive effect on the motivation and social adaptation of students with special educational needs compared to the results obtained in the control class. Consequently, it can be concluded that the practice of differentiated learning needs further development and adaptation.
Description: Kolupaeva A. A., Taranchenko O. M., Koval-Bardash L. V. et al. Pedagogical technologies of teaching children with special educational needs in the context of inclusive education. Apuntes Universitarios: journal. Peru, 2022. Issue 12(3). Pp. 38-56.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

