Розвиток педагогічної біографістики в Україні у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття.

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2021. У дисертації представлено результати комплексного дослідження проблеми розвитку педагогічної біографістики в Україні в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Сучасна епоха – це час біографічного пожвавлення, коли минуле осмислюється, оцінюється, порівнюється з теперішнім крізь життя і діяльність відомих та маловідомих діячів, які завдяки своїм творчим успіхам стали символами історичних епох та уособленням здобутків у розвитку економіки, культури, освіти, науки. Радикальні зміни в суспільній свідомості і гуманітарній сфері України, що розпочалися на межі 80 – 90-х рр. ХХ ст., стимулювали повернення до наукового обігу імен відомих і менш знаних педагогів, учених, освітян, які сприяли розвитку національної освіти й педагогічної думки. Це активізувало переосмислення їхніх ідей і творчої спадщини на основі нових методологічних підходів. У процесі нагромадження масиву наукової, навчальної, науково-популярної, довідникової літератури про життя і діяльність педагогічних персоналій в українській історико-педагогічній науці, сформувався окремий міждисциплінарний дослідницько-персоніфікований напрям – педагогічна біографістика. Це зумовлює потребу предметного визначення її сутнісно змістових параметрів та статусу, ролі і місця в системі педагогічної науки.