Психологічні детермінанти розвитку емоційної стійкості та вольової саморегуляції молодших школярів у контексті подолання дитячої тривожності

Abstract

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз особливостей розвитку емоційно-вольової сфери особистості на етапі молодшого шкільного віку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку дієвих психологічних механізмів формування стресостійкості дітей в умовах трансформації освітнього простору та підвищеної соціальної напруже ності. Автор розглядає емоційну стійкість як складне інтегративне утворення, що забезпечує стабільність навчальної діяльності та психологічне благополуччя дитини. Особливий акцент у роботі зроблено на дослідженні дитячої тривожності як провідного деструктивного чинника, що перешкоджає становленню вольових якостей. Уточнено психологічний зміст взаємозв’язку між рівнем тривожності та здатністю до вольового зусилля: доведено, що висока концентрація тривожних станів веде до виснаження когнітивних і вольових ресурсів, провокуючи явища дезорганізації поведінки.