Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13461
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorФеренц, Петро-
dc.contributor.authorМалець, Олександр Омелянович-
dc.contributor.authorМалець, Наталія-
dc.date.accessioned2025-12-25T14:23:06Z-
dc.date.available2025-12-25T14:23:06Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.urihttp://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13461-
dc.descriptionФеренц Петро, Малець Олександр, Малець Наталія. Українська письмова мова і формування норм ділового етикету на Закарпатті наприкінці ХІХ-початку ХХ століття в контексті народовської традиції. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2025. Вип. 92, Т.2. С. 297–304uk_UA
dc.description.abstractУ статті досліджується процес становлення української письмової мови на Закарпатті наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в контексті народовської традиції та його взаємозв’язок із формуванням норм ділового етикету регіону. Окреслюються соціокультурні, політичні та мовні чинники, що впливали на запізніле проникнен ня української письмової мови на терени Закарпаття, зокрема вплив угорської державної політики, адміністративно-територіальної ізольованості краю та асиміляційного тиску. Проаналізовано діяльність руху будителів, який у 50–80-х роках ХІХ століття став реакцією на угорський шовінізм, однак орієнтувався на проросійську літературну традицію та церковнослов’янську мову. Вказано, що тривале домінування цієї традиції віддаляло розвиток місцевої української мовної норми та гальмувало становлення національно орієнтованого мовного простору. Зміни почалися під впливом національно-культурних процесів у Галичині та Наддніпрянщині, де поширю валися ідеї народовського руху, який утверджував українську народну мову як основу літературної, освітньої та ділової комунікації. Простежено, що перехід від проросійської до української письмової традиції позначився не лише на мові, а й на системі ділового етикету, у якій відбулися зміни у формі офіційного спілкування, документального стилю, комунікативних моделей. У статті наголошено, що формування норм ділового етикету на Закарпатті було тісно пов’язане з утвердженням української мовної ідентичності, культурної самосвідомос ті та зростанням національно-патріотичних настроїв. Зроблено висновок, що народовська традиція відіграла визначальну роль у переході краю до української письмової мови, заклавши підґрунтя для розвитку мовної норми, культури офіційного спілкування й формування етичних принципів ділового середовища. Отримані результати можуть бути використані у подальших студіях з історії української мови, соціолінгвістики та культури ділового спілкування.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДрогобичuk_UA
dc.subjectукраїнська письмова моваuk_UA
dc.subjectЗакарпаттяuk_UA
dc.subjectнародовська традиціяuk_UA
dc.subjectділовий етикетuk_UA
dc.subjectмовна ідентичністьuk_UA
dc.subjectмосквофільствоuk_UA
dc.subjectбудителіuk_UA
dc.subjectнаціонально-культурні процесиuk_UA
dc.titleУкраїнська письмова мова і формування норм ділового етикету на Закарпатті наприкінці ХІХ-початку ХХ століття в контексті народовської традиціїuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
THE_UKRAINIAN.pdfУКРАЇНСЬКА ПИСЬМОВА МОВА І ФОРМУВАННЯ НОРМ ДІЛОВОГО ЕТИКЕТУ НА ЗАКАРПАТТІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ НАРОДОВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ938.41 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.