Теоретичні підходи до змістової характеристики природничо-екологічної компетентності дітей як ключової компетентності для сучасної дошкільної освіти

Abstract

У статті розкрито теоретичні підходи до змістової характеристики природничо-екологічної компетентності дітей як ключової компетентності для сучасної дошкільної освіти. Схарактеризовано ключові поняття дослідження, представлено власне бачення проблеми та зазначено необхідність привернення до неї уваги сучасних науковців і практиків. Зауважено, що сучасний етап розвитку глобалізованого суспільства характеризується посиленням техногенного навантаження на довкілля, а забруднення навколишнього середовища, негативні впливи господарської діяльності людини можуть призвести до екологічної катастрофи, яка несе загрозу людству. Запобігти цьому можна за умови формування у громадян світу достатнього рівня екологічної культури, екологічної свідомості, природничо-екологічної компетентності, яке починається з дитинства і продовжується все життя. Автори переконані, що екологічна складова виховного процесу в умовах закладів дошкільної освіти зараз, як ніколи, на часі і потребує оновлення прийомів, методів, засобів та форм її здійснення. Акцентується увага на тому, що дошкільний вік є найбільш сенситивним періодом для виховання природодоцільної поведінки, бережливого, ціннісного ставлення до природи та на цій основі – формування природничо-екологічної компетентності. Представлено характеристику природничо-екологічної компетентності, задекларовану у Базовому компоненті дошкільної освіти та найбільш актуальні визначення досліджуваного поняття вітчизняними науковцями. На основі аналізу відповідних документів та вітчизняних наукових студій представлено власне трактування природничо-екологічної компетентності як особистісної якості, що базується на здатності та готовності дитини-дошкільника будувати гармонійні відносини з природним і соціальним оточенням, умінні використовувати знання про природу, бережливому ставленні до оточуючого світу та до себе як його частини